Тема: У
гості до музичних інструментів
Мета:
- ознайомити учнів з різними музичними інструментами, поняттями
«регістр», «діапазон», «тембр», ознайомити із творчістю композитора
П.І.Чайковського на прикладі танців з балету «Лускунчик»;
- розвивати вміння розрізняти на слух
музичні інструменти в творі П.І.Чайковського, вчити музикувати на шумових
інструментах та створювати власні музичні імпровізації;
- виховувати ціннісне ставлення до
музичного мистецтва та інтерес до класичної музики.
Тип уроку:
комбінований, урок заглиблення в тему
Обладнання: музичний інструмент, ТЗН, ілюстрації, портрет композитора
Хід уроку
1.Організаційний момент
2.Повідомлення теми, мети уроку
Вчитель: Які
засоби музичної виразності ви вивчили на минулому уроці?
Учні: Темп –
це швидкість, з якою виконується музичний твір.
Ритм – це
послідовне чергування і співвідношення тривалостей звуків і пауз у музиці.
Вчитель: Які
темпи вам відомі?
Учні: дуже
повільно – ларго (largo), повільно – адажіо (adagio), помірно – анданте (andante),
швидко – алегро (allegro),дуже швидко – престо (presto)
Вчитель: На
сьогоднішньому уроці ми завітаємо в гості до музичних інструментів.
Музичні
інструменти поділяються на групи залежно від способу видобування звуків. Кожен
інструмент має своє неповторне звучання. Пригадайте, існують струнні, духові,
ударні та клавішні інструменти.
Струнні
інструменти звучать тоді, коли
торкаються до їх струн, духові – коли в них вдувають повітря, ударні – коли по
них вдаряють, а клавішні – коли натискають на клавіші. А чи можна розпізнати
музичні інструменти на слух? Це можна зробити за допомогою таких засобів
музичної виразності як тембр і регістр.
Пригадаймо,
які інструменти входять до кожної групи. Струнно-смичкові: скрипка, віолончель,
контрабас; дерев’яні духові: флейта, гобой, фагот, кларнет; мідні духові:
тромбон, туба, труба, валторна; ударні: барабан, тарілки, трикутник, литаври.
Спробуйте
відгадати музичний інструмент чуючи лише його звучання.
Кожен
інструмент має своє неповторне звучання, свій тембр (забарвлення). Кожен інструмент може видавати як найнижчий,
такі найвищий звук. Цей обсяг звуків називається діапазоном. Кожен інструмент має свої можливості та звучить по
різному. Таку частину діапазону інструмента називають регістром. Він буває високий, низький і середній.
Тембр –
це «забарвлення звука».
Діапазон –
це обсяг звуків музичного інструмента або голосу від найнижчого до найвищого.
Регістр –
ряд звуків певної висоти.
3. Слухання музики. П.І.Чайковський. Балет «Лускунчик»:
«Танець Феї Драже», «Вальс квітів», «Танець вівчарів»
Вчитель: Сьогодні
ми послухаємо як звучать різні інструменти в танцях героїв балету «Лускунчик»,
який написав великий російський композитор П.І.Чайковський в жилах якого текла
українська кров. І саме в Україні композитор написав найкращі свої твори, серед
яких і балет «Лускунчик» написаний по мотивах казки А.Гофмана «Лускунчик».
… У будинку, де живуть дівчинка Клара та її брат Фріц,
готуються до свята, прикрашають новорічну ялинку. До дітей прийшли гості. Всі
граються, танцюють. Серед гостей і дідусь, який завжди приносить цікаві
подарунки. Сьогодні він приніс цікаву
механічну іграшку – Лускунчика, що вміє добре лускат горішки, і подарував його
Кларі.
Дівчинці дуже сподобалась нова іграшка. Але Фріц дав
Лускунчику надто великий горіх і в ляльки зламалися зуби. Жаліючи Лускунчика,
Клара вкладає його спати. Вночі Кларі сниться страшний сон: на Лускунчика
нападає злий мишачий король зі своїм військом. Лускунчик стає на захист
іграшок. Вони хоробро б’ються
з ворогом, але сили не рівні. Клара визволяє своїх друзів, проганяючи мишачого
короля черевиком.
Перетворившись на прекрасного принці, Лускунчик веде
Клару в казкову країну солодощів. Господаркою цієї країни є Фея Драже. Вона
влаштовує велике свято, на якому танцюють Шоколад, Чай, Кава і добра хазяйка –
Фея Драже.
(Слухання.
«Танець Феї Драже »)
Вчитель: Під
час написання твору, композитор використав досі невідомий музичний інструмент –
челесту. Він схожий на маленьке фортепіано. У челесті такі ж як у фортепіано
клавіші, але всередині, замість струн, металеві пластинки, молоточки вдаряють
по пластинках і вони дзвенять прозоро і тоненько. В якому регістрі звучить
челеста?
Учні: У
високому.
Вчитель: А
зараз ми побуваємо на величному балу, де танцюють різноманітні квіти.
(Слухання.
«Вальс квітів»)
Вчитель: Які
інструменти виконували основну мелодію твору?
Учні: Скрипки,
духові інструменти та арфа.
Вчитель: Опишіть
їх тембри та регістри.
Вчитель:
Послухайте «Танець вівчарів» та подумайте які інструменти виконують соло.
(Слухання.
«Танець вівчарів»)
Учні: Основну
мелодію виконували флейти.
4.Вокально-хорова робота.
4.1. Розспівування. Вправи для розвитку музичного слуху
та голосу.
4.2. Виконання пісні «Наша шкільна країна» сл..
К.Убряєва, муз.Ю. Чичкова
Робота над
піснею. Відпрацювання засобів виразності пісні: нюансів, відтінків, характеру.
Виконання пісні під акомпанемент та фонограмний супровід.
5. Підсумок уроку.
Вчитель: Отже,
на які групи поділяються музичні інструменти?
Що таке
регістр? Які регістри ви знаєте?
Що таке тембр?
Які музичні
інструменти виконували основну мелодія в танцях з балету «Лускунчик»?
Проект:
Знайти сучасні
обробки музики Чайковського та їх правильні назви.
Тема:
Історія музичного мистецтва
Мета:
-
розкрити
відомості про історію виникнення музичного мистецтва та його специфіку;
-
розвивати
вміння уважно слухати музику та аналізувати музику, висловлювати власні музичні
враження від прослуханого твору, на основі розучуваних творів формувати
фокально-хорові навички;
-
виховувати
повагу та інтерес до класичної музики.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: музичний інструмент, ТЗН, ілюстрації, портрет
композитора
Хід
уроку
1.Організаційний момент
2.Повідомлення теми, мети уроку
Вчитель: Пригадайте, який шлях проходить музика від
композитора до слухача?
Учні: Композитор створює музичний твір та записує його за
допомогою нотного запису. Потім виконавець виконує твір на музичному
інструменті або голосом, а вже потім слухач сприймає готовий музичний твір.
Вчитель: Що таке музичне мистецтво?
Учні: Музичне мистецтво – це вид мистецтва, в якому зміст
передається за допомогою впорядкованих музичних звуків. Музику міцно пов’язана
з іншими видами мистецтва, які оточують наше життя (літературою, живописом,
хореографією тощо).
Вчитель: Заглибимось в далеке минуле і поміркуємо як
виник цей вид мистецтва. Можливо, музика народилася від співу пташок чи
дзюрчання струмка, або від слова, мелодійної мови людини?
Відносно походження музичного мистецтва з’явилися різні
гіпотези, згідно з якими витоками
мистецтва вважалися спів птахів та голоси тварин, ритми роботи первісних людей,
їх звукові сигнали, магічні заклинання.
Стародавні народи вважали, що музика мала магічну силу,
яка була здатна керувати природою. Також, вважають, що давньогрецький філософ
Піфагор використовував музику для лікування хворих.
Первісні люди голосом передавали інформацію
одноплемінникам і повідомляли про свої емоції (страх, радість, любов). Щоб
пісня була цікавою, вони тупотіли ногами і плескали в долоні, стукали каменем
по каменю, били по натягнутій шкірі мамонта. Так, предмети, що оточували
людину, стали перетворюватися на музичні інструменти.
Музичні інструменти виготовляли з гарбузів обтягнених
шкірою, з панцирів черепах, племена риболовів виготовляли інструменти з різних
мушель. З появою гончарства музичні інструменти почали виготовляти з глини. А 5
тисяч років тому ассирійці створили чотирьохструнний інструмент з дерев’яним
корпусом, який був схожим на сучасну лютню.
Отже, музика пройшла дуже довгий шлях від її створення до
сучасності. Вона змінювалася, доповнювалась різними стилями і жанрами,
ускладнювалася.
Пригадайте, на які види поділяється музика?
Учні: Музика поділяється на народну і професійну.
Вчитель: Яку музику називають народною, а яку
професійною?
Учні: Народна – це музика створена народом, людьми. Вона
передавалася з покоління в покоління, із уст в уста. Професійна музика – це
музика створена композитором.
3. Слухання музики. Х.Глюк. мелодія
з опери «Орфей та Еврідіка»
Вчитель: Сьогодні ми познайомимось із новим музичним
твором – Мелодією з опери «Орфей і Еврідіка», автором якої є Христоф Глюк. Це
німецький композитор, автор більше ніж 100 опер. Він був різнобічно-обдарованим
музикантом, грав на багатьох інструментах, співав, добре знав особливості
балетного мистецтва, був видатним оперним диригентом.
Його опера «Орфей і Еврідіка» написана на основі
давньогрецького міфу про співака і поета, який знав особливу силу музики.
Міф розповідає про Орфея – уславленого співця і поета,
сина річкового бога – царя Еагра та музи Каліопи. Його співом були зачаровані
не лише люди, а й тварини, птахи, гори. Його пісні вгамовували навіть
розбурхане море. Своєю чудовою грою на кіфарі та співом він допомагав людям.
Спів Орфея підкорив навіть злих фурій, які пропустили його в царство тіней Аіда
і допомогли побачити кохану Еврідіку.
Послухайте цей твір та подумайте до якого виду музики він
відноситься: народної чи професійної.
(Слухання Мелодії з опери «Орфей і Еврідіка»)
Учні: Твір відноситься до професійної музики.
Вчитель: Про що розповіла вам мелодія твору? У чому
чарівність мелодії?
Учні: Мелодія твору чутлива, лагідна, ніжна, прониклива,
мелодійна.
Вчитель: Які музичні інструменти ви почули під час
слухання твору?
Учні: Скрипка, флейта, струнні інструменти.
Вчитель: А тепер трохи відпочиньте та виконайте таке
творче завдання. Послухайте ще раз Мелодія з опери «Орфей і Еврідіка» та
намалюйте образ, який навіяла вам ця музика.
4.Вокально-хорова робота.
4.1. Розспівування. Вправи для
розвитку музичного слуху та голосу.
4.2.Розучування пісні
«Веселкова пісня» муз. О. Янушкевич, сл. М. Ясакової
Розучування другого куплету пісні. Виконання окремих
складних елементів мелодії пісні. Відпрацювання засобів виразності пісні:
нюансів, відтінків, характеру. Виконання пісні під акомпанемент та фонограмний
супровід.
5. Підсумок уроку.
Вчитель: Що ви дізнались з історії виникнення музики?
Чим давня музика відрізняється від сучасної?
На які види поділяється музика?
Чи сподобалась вам музика, з якою ми сьогодні
познайомились?
Тема:
Що «живе» в музиці?
Мета:
- ознайомити учнів із засобами музичної в
виразності – поняттями «мелодія», «лад», «гармонія», їхньою роллю у створенні
музичного образу, ознайомити із творчістю В.А.Моцарта на прикладі
інструментального твору для оркестру, ознайомити із жанром «дивертисмент»;
- розвивати вміння надавати характеристику
засобам виразності музичного твору: мелодії, ладу, гармонії, розвивати вміння
добирати ілюстрації до музичного твору, продовжувати розвивати вміння уважно
слухати музику та висловлювати власне музичне враження;
- виховувати ціннісне ставлення до
музичного мистецтва та інтерес до класичної музики.
Тип уроку:
комбінований, урок заглиблення в тему
Обладнання: музичний інструмент, ТЗН, ілюстрації, портрет композитора
Хід уроку
1.Організаційний момент
2.Повідомлення теми, мети уроку
Вчитель: Розкажіть
про значення музики в житті людини. Назвіть джерела з яких ми можемо слухати
музику кожного дня.
Учні: В
сучасному світі людина не уявляє себе без музики, котра лунає всюди: з екранів
телевізорів, на радіо, в Інтернеті, у приймачах, телефонах.
Вчитель: Що
таке шедевр? Назвіть шедевр Й.Баха, який звучав на попередньому уроці.
Учні: Шедевр –
це довершений у своєму жанрі музичний твір, що отримав захоплені відгуки
критиків за надзвичайну майстерність. Шедевром музики називають найкращий твір
музичного мистецтва. Ми слухали Арію з оркестрової сюїти №3 Й.С.Баха.
Вчитель: Що
таке арія?
Учні: Арія –
невелика інструментальна п’єса наспівного характеру.
Вчитель: На
сьогоднішньому уроці ми дізнаємось про те, що «живе» в музиці. А «живуть» в
музиці засоби музичної виразності, за допомогою яких композитор створює музику.
Головним
засобом музичної виразності є звук. Саме
музичний звук відрізняється від будь-якого іншого звучання чи шуму. Він є
обробленим, тобто фіксованим за висотою та тривалістю. Звуки створюють мелодію
музичного твору.
Найголовнішою
в творі є мелодія. Саме вона
визначає всі засоби музичної виразності. Мелодія зазвичай має супровід. Хоча в
народних піснях, танцях вона буває без супроводу. Від характеру мелодії
залежить музичний образ твору. Разом з мелодією «живе» лад, без нього вона не могла б існувати.
Лад – це
система зв’язків
між музичними звуками. Звуки, які входять до нього, називаються ступенями ладу.
Найпопулярніші лади мають 7 звуків, серед них найбільш вживаними є мажор і
мінор.
Гармонія –
одночасне звучання декількох звуків. Це співзвуччя. Композитор об’єднує звуки у
гармонію, яка супроводжує мелодію. Гармонія робить музику приємною на слух,
милозвучною. До одного звука приєднуються інші, утворюючи цілі акорди.
3. Слухання музики. В.А.Моцарт. Алегро з дивертисменту
для оркестру №11
Вчитель: Сьогодні
ми продовжимо вивчати творчість великого австрійського композитора В.А.Моцірта.
Вольфганг Амадей Моцарт народився в Австрійському містечку Зальцбург. Він
був сьомою дитиною в сім*ї, але всі інші діти померли, а залишилася лише старша
сестра. Батько самотужки навчив дітей грі на клавесині, скрипці та органі.
Якось до Моцартів завітав батьків друг. Чотирирічний Вольфганг сидів за
столом, тримаючи в руках перо, вмочене разом із пальцями в чорнило. Гість
поцікавився чим займається малий. А той відповів: «Я пишу концерт для
клавесина». Батько глянув на синові записи і спершу не надав їм жодного
значення. Та коли придивився уважніше, заплакав від захоплення.
Одного разу сім*я Моцартів вирушила на гастролі до столиці Австрії. І тут
талант Вольфганга став їм у пригоді. На в*їзді у столицю їхній екіпаж зупинили
прикордонники. Вони не зрозуміли, чому люди, їдучи на відпочинок, везуть такі
великі валізи. Хлопчик зізнався: «Ми їдемо давати концерти». І щоб довести це,
він заграв. Звичайно, після цього їх пропустили без жодних заперечень.
У 8 років Моцарт написав свою першу симфонію, в 12 – на замовлення
імператора він написав першу оперу.
Одного дня на одній з вулиць Відня до композитора звернувся один бідняк.
Але грошей при собі у композитора не виявилось, і Моцарт запросив нещасного
зайти в кафе. Сівши за столик, він вийняв з кишені папір і за декілька хвилин
написав менует. Моцарт віддав цей твір жебракові, і порадив зайти до одного
видавця. Той узяв папір і відправився за вказаною адресою, не дуже-то вірячи в
успіх. Видавець поглянув на менует і... дав жебракові п'ять золотих монет,
сказавши, що можна приносити подібні твори ще.
Смерть композитора була дуже раптовою, а похований він був в одній могилі з
бідняками та бездомними. На більше не вистачило грошей. Лиш багато років після
того дня тіло композитора намагалися відшукати та перепоховати його друзі. Та
все даремно. Сьогодні на початку кладовища, де спочиває композитор, стоїть
красивий пам*ятник Моцарту та тіла під ним немає.
Цікаві факти з
життя:
1. Звичайний
вундеркінд
Моцарт, як
відомо, був вундеркіндом: у чотири роки маля написало свій перший концерт для
клавіру, причому такий складний, що навряд чи хто-небудь з європейських
віртуозів міг би його виконати. Коли люблячий отець відняв у маляти нескінчений
нотний запис, він здивовано вигукнув:
- Але цей
концерт такий важкий, що його ніхто не зможе зіграти!
- Які дурощі,
тато! - заперечив Моцарт, - його може зіграти навіть дитя. Наприклад я.
2. Бажання
академіка
У сім років
Вольфганг написав свою першу симфонію, в дванадцять років - першу оперу
"Бастьен і Бастьена". У академії Болонськой існувало правило не
приймати нікого в члени академії молодше двадцяти шести років. Але для
вундеркінда Моцарта було зроблено виключення. Він став академіком академії
Болонськой в чотирнадцять років...
Коли отець
поздоровляв його, він сказав:
- Ну тепер,
дорогий отець, коли я вже академік, можна я піду на півгодини просто погуляти?
3. Милостиня
по-моцартівськи
Одного дня на
одній з вулиць Відня до композитора звернувся один бідняк. Але грошей при собі
у композитора не виявилось, і Моцарт запросив нещасного зайти в кафе. Сівши за
столик, він вийняв з кишені папір і за декілька хвилин написав менует. Моцарт
віддав цей твір жебракові, і порадив зайти до одного видавця. Той узяв папір і
відправився за вказаною адресою, не дуже-то вірячи в успіх. Видавець поглянув
на менует і... дав жебракові п'ять золотих монет, сказавши, що можна приносити
подібні твори ще.
Вчитель:
Сьогодні ми послухаємо один із творів Моцарта, який називається Алегро з
дивертисменту №11.
Дивертисмент – музичний інструментальний твір, що складається з декількох частин
(переважно 4-10 частин) і призначається для різних інструментальних складів
(від одного інструмента до ансамблю чи оркестру).
(Слухання.
В.А. Моцарт. Алегро з дивертисменту №11)
Вчитель: Які
інструменти виконують основну мелодію твору?
Учні: Скрипки.
Вчитель: Чи
вдалося вам почути гармонію, яка супроводжувала мелодію? В якому ладі звучала
музика?
Учні: Так.
Музика звучала в мажорному ладі.
Вчитель: Який
характер музичного твору? Доберіть слова, які найточніше її характеризують.
(радісна, сумна, лірична, жвава, задумлива, енергійна, рухлива)
4.Вокально-хорова робота.
4.1. Розспівування. Вправи для розвитку музичного слуху
та голосу.
4.3. Розучування пісні «Все це потрібно мені» сл.. та
муз. А. Житкевича
Робота над
піснею. Відпрацювання засобів виразності пісні: нюансів, відтінків, характеру.
Виконання пісні під акомпанемент та фонограмний супровід.
5. Підсумок уроку.
Вчитель: Дайте
відповідь на тестові завдання
1. Одноголосне вираження музичної думки
А) супровід
Б) мелодія
В) фраза
2. Об’єднання звуків у співзвуччя
А) гармонія
Б) лад
В) інтервал
3. До основних
засобів музичної виразності належать
А) шум
Б) лад
В) мелодія
Г) штрих
Д) лінія
Е) гармонія
Є) об’єм
4.
Дивертисментом називають
А) музичний
твір, що складається з трьох частин
Б) музичний
твір для одного інструмента
В) музичний
інструментальний твір, що складається з 4-10 частин
Немає коментарів:
Дописати коментар